Експертна спеціальність 8.3 «Дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них»

Завдання:

• виявлення сторонніх волокон нашарувань на предметах-носіях;
• установлення природи волокон, класу волокноутворюючого полімеру для хімічних волокон;
• установлення класу барвника згідно з хімічною та технологічною класифікаціями;
• установлення спільної родової (групової) належності волокон у ході порівняльного дослідження;
• дослідження об’єктів волокнистої природи (тканина, трикотаж, нитки, мотузки, штучне хутро тощо);
• виявлення в спалених залишках об’єктів волокнистої природи.

Рекомендації:
Оптимальним способом є направлення мікроволокон разом з об’єктом-носієм, на яких вони знаходяться. Вилучений одяг, вологий або зволожений, попередньо просушують при кімнатній температурі. Одяг не можна струшувати, без потреби вивертати або складати. Кожен предмет одягу пакується окремо в чисті аркуші паперу.
Для збереження мікрооб’єктів на всіх стадіях розслідування злочину необхідно:
- виключити стикання предметів-носіїв один з одним під час зберігання та роботи з ними;
- не торкатися до предмета-носія своїм одягом, щоб не занести на нього сторонні мікрооб’єкти;
- запобігати стиканню різних частин предметів одягу, його зовнішньої та внутрішньої поверхні, щоб не змінити локалізацію нашарувань.

У разі неможливості вилучення предмета-носія фіксація мікроволокон здійснюється за допомогою дактилоскопічної плівки. Не можна використовувати липку плівку типу «скотч».
Не рекомендується упаковувати предмети одягу, а також предметиносії з мікроволокнами в пакети з полімерного матеріалу, для запобігання впливу електростатичного заряду (можливо, налипання мікроволокон на внутрішні сторони пакета).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

1) Чи є на предметі-носії (чи в масі речовини) сторонні волокна нашарування?
2) Яка природа та колір виявлених волокон нашарувань?
3) Чи мають об’єкти, що порівнюються, спільну родову (групову) належність?
4) Чи придатні волокна для індивідуального ототожнення відповідного конкретного об’єкта?
5) Якщо так, то чи не являються конкретні об’єкти частинами конкретного предмета? Чи не походять конкретні об’єкти з певного (або того ж самого) джерела походження (ідентифікація джерела походження)?
6) Який механізм утворення слідів, залишених волокнистим матеріалом (вирішується діагностичне завдання встановлення механізму взаємодії об’єктів на місці пригоди)?
7) Чи знаходилися конкретні об’єкти – елементи речової обстановки – в контактній взаємодії?

Залежно від конкретної справи можуть бути також поставлені питання, що пов’язані із встановленням окремих обставин виникнення, експлуатацій та руйнування відповідних об’єктів:
8) Яким способом (кустарним чи промисловим) виготовлено виріб або проведено його обробку (фарбування тощо)?
9) Чи є залишки волокнистих матеріалів та виробів із них у складі продуктів згоряння (золи)?

Замовити експертизу/дослідження:

Дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них