Експертна спеціальність 5.1 «Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу»

Об’єкти дослідження:

• речовини, що підозрюються на належність до ВР;
• предмети, що можуть бути віднесені до залишків вибухового пристрою (уламки, залишки годинникового механізму та джерел живлення, відірваний шматок, обірвана частина дроту, частини пакувального матеріалу тощо);
• ґрунт, інші речовини та матеріали з поверхонь навколо вирви, що утворилася внаслідок вибуху;
• предмети-носії, що містять нашарування можливих продуктів вибухового перетворення ВР (частинки і мікрочастинки речовин, кіптява);
• одяг потерпілих або його залишки.

Завдання:

• віднесення речовини, що досліджується, до групи вибухових речовин;
• визначення елементного складу, характерного для індивідуальних і сумішевих вибухових речовин та піротехнічних складів;
• визначення типу (виду) вибухової речовини;
• визначення спільної родової (групової) належності досліджуваних вибухових речовин.

Рекомендації:

У справах, пов’язаних з вибухами, з місця події слід вилучати та направляти на дослідження усі предмети або їх частини, на яких є сліди кіптяви.
З епіцентру вибуху збираються зразки ґрунту (вибух на ґрунті), залишки штукатурки, бетону (вибух у приміщенні), деталі зі слідами оплавлення (вибух в автомобілі) тощо. Зразки упаковуються в герметичну тару (скляні ємкості, поліетиленові мішки тощо).
За потреби поповнення вихідних даних для проведення експертизи слід провести повторний огляд місця події, допит та інші слідчі дії.
Обов’язково надається протокол огляду місця події з планом-схемою і фотографіями.
Слідчий, який виносить постанову про призначення експертизи, має перевірити, чи є в цих матеріалах відомості про пошкодження на предметах, що оточують місце події; наявність чи відсутність воронки та її параметри: діаметр, глибина, матеріал, на якому утворилась воронка (ґрунт, асфальт, залізобетон, деревина тощо); руйнування скла у вікнах (повне чи часткове) та відстані цих вікон від місця вибуху; сліди вибуху на предметах (наявність кіптяви, характер та інтенсивність її розподілу тощо).

Вибухові речовини, виявлені в невеликій масі, направляються повністю, в інших випадках – у зразках. Кожний об’єкт упаковується в окрему герметичну тару з дотриманням вимог, що стосуються транспортування вибухових речовин.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

1) Чи є дана речовина вибуховою? Якщо є, то якою саме?
2) Чи можуть використовуватися для виготовлення вибухівки дані речовини? Якщо так, то в якому сполученні?
3) Яким способом – промисловим чи саморобним виготовлена дана вибухівка?
4) Чи є на предметі-носії (указується, на якому саме) сліди вибухових речовин? Якщо так, то яких саме?
5) Чи є на даному предметі продукти розкладу вибухівки? Якщо так, то внаслідок розкладу якої вибухової речовини вони утворилися?
6) Чи мають дані вибухові речовини (зазначаються порівнювані об’єкти) спільну родову (групову) належність?
7) Чи становили раніше вибухові речовини, надіслані на дослідження, єдину масу?
8) Чи мають спільну родову (групову) належність надані зразки шроту за номером, способом виготовлення, хімічним складом?
9) Чи однаковий хімічний склад наданих дробу і шматка металу? 
10) Чи мають спільну родову (групову) належність або єдине джерело походження частини патронів (шроту, кулі, картечі, пижа, прокладки), знайдені на місці події, з частинами патронів, вилучених у певної особи (за видом та складом матеріалу, кольором, розмірами, формою, способом виготовлення тощо)?

Замовити експертизу/дослідження:
Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу;