![]() ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми підвищення рівня безпеки, комфорту та культури дорожнього руху» 16-17 квітня 2013 року |
Учасники конференції: Шевцов Сергій Олександрович – кандидат педагогічних наук, полковник міліції, заступник начальника НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області. Давиденко Ігор Анатольйович – підполковник міліції, начальник сектору автотехнічних експертиз НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області. Данець Сергій Віталійович – аспірант кафедри автомобілів ХНАДУ, майор міліції, головний експерт сектору автотехнічних експертиз НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області. Стариков Євген Левович - аспірант кафедри автомобілів ХНАДУ, майор міліції, старший експерт сектору автотехнічних експертиз НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області. |
Мета роботи конференції - підготовка та обґрунтування пропозицій, які будуть рекомендовані для включення в проект Державної цільової програми з підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2016 року та Національного плану дій з підвищення безпеки дорожнього руху на період до 2020 року
Матеріали конференції опубліковані у збірнику:
УДК 656.08
Шевцов С.О., Данець С.В.
Недалеке майбутнє автотехнічної експертизи пов’язане з застосуванням автоматизованих цифрових систем виміру на всіх етапах дослідження обставин ДТП. В першу чергу - це застосування лазерного сканування місця ДТП, на підставі чого можливе автоматизоване складання схеми ДТП з встановленням всіх необхідних розмірів. По-друге, це використання записів всіляких реєстраторів даних про події, які дозволяють фіксувати параметри руху транспортних засобів (далі ТЗ) до і після ДТП, що може бути покладено в основу отримання об’єктивних вихідних даних до експертного розрахунку. В третіх, це застосування спеціальної цифрової апаратури при проведені слідчих експериментів. І, в четвертих, це застосування прикладних програм для розрахунку механізму ДТП. Найкращій результат можна очікувати, якщо послідовно застосувати автоматизовані цифрові системи на всіх етапах дослідження ДТП.
За кордоном у розвинутих країнах все більш широке застосування при проведенні слідчих заходів на місці ДТП знаходить лазерне сканування місцевості і об'єктів, підсумком якого є тривимірна модель. Лазерне сканування надає схоже з фотографічним зображення, але представлене в тривимірному вигляді з можливістю вільно міняти ракурс. За допомогою лазерного сканування одержують докладне зображення місця події.
В Україні, починаючи з 2011 року, втіленням методу лазерного сканування в процес дослідження ДТП займаються експерти науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру (НДЕКЦ) при ГУМВС України в Харківській області (рис.1)
Рис. 1. Лазерне сканування ділянки дороги експертом-автотехніком під час огляду місця ДТП
Технологія лазерного сканування дозволяє виконувати вимірювання відстаней безпосередньо по хмарі сканованих крапок, оскільки кожна крапка має свій набір координат X, Y, Z. Таким чином, можна, наприклад, одержати розміри деформації автомобіля, що брав участь в ДТП, або довжину і ширину слідів юза, подряпин на асфальті, відстань від орієнтиру і базової лінії до об'єктів ДТП [1].
Лазерне сканування дозволяє у декілька разів збільшити інформативність зібраних даних на місці події, надає наочну і зручну візуалізацію в тривимірному вигляді, що дозволяє досягти високої ілюстративної якості, схожої з фото- і відеозображенням.
В даний час широке поширення отримали технічні засоби, які дозволяють фіксувати рух ТЗ в процесі ДТП. Умовно такі технічні засоби можливо поділити на три групи: відеореєстратори у ТЗ, зовнішнє відеоспостереження, системи EDR - Event Data Recorder (реєстрація даних про події).
Оскільки відеореєстратори все частіше встановлюються на ТЗ, то виникає можливість їх використання при дослідженні ДТП. Для цього необхідно розробити і застосувати спеціальні методики, які б дозволили встановити параметри руху ТЗ і інших учасників за записами з відеореєстратора, наприклад, таких параметрів, як: швидкість руху ТЗ, уповільнення та прискорення ТЗ, момент та час небезпеки.
Розроблені і втілені теоретичні основи і методики експертного дослідження при проведенні автотехнічних експертиз, що застосовуються експертами на сьогоднішній день, були затверджені ще наприкінці минулого сторіччя. У зв'язку з розвитком комп'ютерних технологій та появою на ринку різних програмних продуктів, як правило імпортних, які використовуються при проведенні експертного дослідження ДТП, виникла потреба у вивченні цих програм і застосуванні їх на практиці. За напрямами застосування для потреб автотехнічної експертизи комп'ютерні програми можна поділити на групи [3]: програми для креслення, завданням яких є відображення різноманітних об'єктів, які мають відношення до ДТП; програми для проведення розрахунків параметрів руху ТЗ; демонстраційні програми, що відображають рух і взаємодію учасників ДТП.
Підводячи підсумки слід зазначити, що сучасні автоматизовані технології дозволяють дослідити обставини ДТП на різних етапах слідства. Але існують певні проблеми впровадження цих автоматизованих технологій при проведенні автотехнічних експертиз в Україні. По-перше, це пов’язане з тим, що всі автоматизовані засоби, які можна використовувати в автотехнічній експертизі є іноземного виробництва. По-друге, автоматизовані засоби і методи дослідження ДТП в Україні тільки почали впроваджуватися і бракує елементарного досвіду для їх широкого використання. По-третє – результати дослідження ДТП за допомогою автоматизованих методів можуть суттєво відрізнятися від результатів дослідження того ж ДТП, але виконаного традиційною експертною методикою. Тому виникла негайна проблема подальшого розвитку та удосконалення існуючих експертних методик дослідження обставин ДТП з урахуванням новітніх технологій, що базуються на автоматизації процесу фіксування механізму і місця ДТП, вимірювання та розрахунку параметрів руху ТЗ.
- Данець С.В. Огляд місця дорожньо-транспортної пригоди: використання лазерного сканеру. Безпека дорожнього руху: правові та організаційні аспекти. Матеріали сьомої Міжнародної науково-практичної конференції: Збірник наукових праць/ Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Донецька академія автомобільного транспорту. – Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 2012. – 272 с.
- Ананьєв П.О, Пясецький Ю.В. Реєстратор даних про події («Even Data Recorder») – нове джерело отримання інформації про параметри руху транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди (інформаційний лист). – К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2011. – 39 с.: іл.
- Перлін С.І., Шевцов С.О. Системи лазерного сканування. Документування обставин дорожньо-транспортних пригод. НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області. – 2011, 45 с.
- Методика, предложенная Н.Н. Кристи в «Методических рекомендациях по проведению автотехнической экспертизы» в 1971 году [2];
- Методика, предложенная В.А. Илларионов в ч. 2 «Судебной автотехнической экспертизе» в 1980 году [3];
- Методика, предложенная В.А. Илларионов в методическом письме для экспертов «Расчет параметров маневра транспортных средств» в 1989 году [4].
- первый случай, если расчетами по одной из экспертных методик будет установлено, что водитель располагал технической возможностью осуществить безопасный объезд препятствия, то эксперт может сделать категорический вывод о наличии у водителя технической возможности предотвратить ДТП путем своевременного маневрирования;
- второй случай, если расчет покажет неэффективность использования маневра в сложившейся дорожно-транспортной ситуации, то эксперт не должен делать категорический вывод об отсутствии у водителя технической возможности предотвратить ДТП путем своевременного маневрирования.
1. Правила дорожнього руху: Офіційне видання. – К.: «Арій», 2009. – 64 с.: ил.
2. Кристи Н.М. Методические рекомендации по производству автотехнической экспертизы. – М.: ЦНИИЛСЭ, 1971. – 123 с.
3. Судебная автотехническая экспертиза. ч. 2. под ред. Илларионова В.А. – М.: ВНИИСЭ, 1980. – 485 с.
4. Расчет параметров маневра транспортных средств (Методическое письмо для экспертов). – М.: ВНИИСЭ, 1989. – 31 с.
5. ДСТУ 3310-96 Засоби транспортні дорожні. Стійкість. Методи визначення основних параметрів випробуваннями: — К.: Держстандарт України, 1996. — 10 с.