В Україні початок активного впровадження досягнень науки і техніки у процес розкриття та розслідування злочинів був покладений на поліцейські підрозділи. Перший такий підрозділ – антропометричний кабінет при київській міській розшуковій поліції був заснований 14 квітня 1902 року, а 1 січня 1904 року там починає функціонувати дактилоскопічне бюро. Ці події пов’язані з діяльністю талановитого криміналіста-практика Г.М.Рудого, який заслужено вважається родоначальником експертно-криміналістичної служби нашої держави.
У 1908 році географія криміналістичних установ набуває поширення. В Харкові та ряді інших міст України створюються довідково-реєстраційні бюро, до ряду завдань яких входило у тому числі і встановлення (ідентифікація) особи, а також дослідження речових доказів. Нові підрозділи застосовували методику опису прикмет злочинців за системою словесного портрету, здійснювали реєстрацію правопорушників шляхом фотографування, антропометричних вимірювань та дактилоскопіювання, а також вели картковий розшуковий алфавіт, альбом злочинців і осіб «порочної поведінки», формували колекцію почерків, знарядь злочинів, злочинних інструментів і шахрайських пристроїв тощо.
У подальшому значну роль у розслідуванні та розкритті злочинів за допомогою науки та технічних засобів зіграли також інші експертні установи – кабінети науково-судової експертизи.
Один з перших кабінетів науково-судової експертизи був створений у Харкові. Цей заклад став ініціатором розвитку та широкого використання криміналістичних знань у боротьбі зі злочинністю, а Харків став одним з регіонів, де концентрація розвитку криміналістики у той час проходила найактивніше.
Революція 1917 року і громадянська війна негативно вплинули на процеси розвитку криміналістики і судової експертизи Харківщини. Довідково-реєстраційні бюро та кабінети науково-судової експертизи були розграбовані та майже повністю знищені.
 |
| О.Я.Єлисєєв |
Експертно-криміналістичні підрозділи в системі органів внутрішніх справ Радянської України почали відроджуватись у 20-х роках минулого століття.
Значний внесок у їх становленні у цей період належить професорам Харківського університету О.Д.Кісільову та О.М.Покровському, які працювали у 1921–1922 роках у Центророзшуку і активно розробляли інструкції із застосування криміналістичних методів і засобів у боротьбі зі злочинністю. Кісільову О.Д. належить ініціатива щодо вивчення на курсах для підготовки працівників карного розшуку таких дисциплін як антропометрія, словесний портрет, дактилоскопія.
У 1923 році, коли Харків був столицею Радянської України, в Головному управлінні робітничо-селянської міліції і карного розшуку утворюється науково-технічний відділ. Першим його керівником був відомий криміналіст О.Я.Єлисєєв (1987-1968). У міліції О.Я.Єлисєєв займався розробкою питань боротьбі зі злочинністю та застосуванням наукових прийомів і методів під час розслідування злочинів.
 |
 |
 |
| О.А.Жуков | Б.П.Литвиненко | В.П.Грищенко |
У 20-х-30-х роках минулого століття у Харківському міському управлінні міліції та розшуку функціонувало реєстраційно-дактилоскопічне бюро. Нажаль віднайти матеріали щодо його діяльності у теперішній час немає можливості. Вірогідно під час війни 1941-1945 років архіви було знищено.
На початку 40-х років науково-технічна служба української міліції вже була представлена 3-ма науково-технічними відділеннями, які, окрім центрального рівня, функціонували у Харківській і Львівській областях.
Після початку війни у 1941 році науково-технічні підрозділи міліції практично припинили свою діяльність і поновлювали її по мірі звільнення території України від німецько-фашистських загарбників. У Харкові це сталося у березні 1944 року.
У післявоєнний період відновлюється діяльність науково-технічних підрозділів. Наприкінці 50-х на початку 60-х років вони стають потужними осередками техніко-криміналістичного та експертного забезпечення розкриття злочинів. Одним з перших працівників науково-технічного відділення харківської міліції повоєнний період був О.А.Жуков, який у 1955 році очолив науково-технічний відділ УВС. Жуков А.О. пропрацював на експертній роботі понад 32 роки.
 |
 |
 |
| О.Г.Хіміч | Г.П.Филипчик | М.Л.Цимбал |
У 1962 році науково-технічне відділення, а пізніше відділ криміналістичних досліджень Управління охорони громадського порядку Харківського облвиконкому очолив Б.П.Литвиненко.
У березні 1972 року оперативно-технічний відділ УВС Харківського облвиконкому очолив В.П.Грищенко, який приділяв значну увагу опануванню підлеглими нових криміналістичних технік і методик проведення експертних досліджень.
З жовтня 1974 року по квітень 1982 року на посаді начальника оперативно-технічного відділу УВС Харківського облвиконкому працював О.Г.Хіміч, якого у квітні 1982 року на посаді змінив Г.П.Филипчик. Г.П.Филипчик розробив методику досліджень порошків «Родамін», що використовується для «хімічних пасток» за допомогою яких у 1984 році розкрито понад 70 злочинів.
У червні 1988 року експертно-криміналістичний відділ очолив М.Л.Цимбал. За сприянням М.Л.Цимбала в експертно-криміналістичному підрозділі Харківської області була створена лабораторія фізико-технічних і пожежо-технічних досліджень, а також 15 кущових експертно-криміналістичних лабораторій.
 |
 |
 |
| А.В.Ільченко | А.В.Коваленко | В.Я.Луценко |
У лютому 1998 року експертно-криміналістичний підрозділ Харківської області очолив А.В.Коваленко. За його ініціативою у 1998 році було відкрито музей вибухотехнічної служби НДЕКЦ.
У 2001 році НДЕКЦ очолив В.Я.Луценко, який керував підрозділом до 2004 року.
Під керівництвом В.Я.Луценко покращилася взаємодія НДЕКЦ зі службами та оперативними підрозділами міліції, було введено в дію сучасну автоматизовану дактилоскопічну систему «ДАКТО-2000».
 |
| С.І.Перлін |
У серпні 2004 року науково-дослідний експертно-криміналістичний центр в Харківській області очолив Станіслав Ігорович Перлін.
Під керівництвом С.І.Перліна структурні підрозділи центру озброюються сучасними методиками та технікою, активно налагоджуються професійні контакти із закордонними колегами, зміцнюється взаємодія з Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого та Харківським національним університетом внутрішніх справ.
